Цю прозу можна спроектувати на всю Україну – відбулась презентація збірки оповідань Іди Фінк українською

18 листопада відбулась презентація збірки оповідань Іди Фінк «Сад  відпливає».

«Сад відпливає» – це друга книжка Іди Фінк, видана у перекладі українською у жовтні цього року . Перша книга «Подорож» вийшла друком у 2017 році.

Іда Фінк – письменниця, яка походила з єврейської родини, але писала польською мовою. Писати почала пізно, залишила лише дві книжки: роман «Подорож» і збірку оповідань «Сад відпливає», але тим не менш її вклад в літературу дуже значний. Твори Іди Фінк вивчаються в школах Польщі та Ізраїлю. В Польщі її твори включені до випускних іспитів. Дана презентація приурочена до 100-річчя з дня народження всесвітньовідомої письменниці.

Подія відбулась у рамках громадської ініціативи «Рік Іди Фінк на Тернопіллі», за участі перекладачки творів Іди Фінк українською – редакторки порталу «Culture.pl», есеїстки, співробітниці Інституту Адама Міцкевича (Варшава) Наталки Римської.
 

Гостями зустрічі стали також члени Ініціативної групи «Рік Іди Фінк на Тернопіллі»
Олександр Степаненко – громадський діяч, голова громадського об’єднання «Гельсінська ініціатива-ХХІ», член правління Української Гельсінської спілки з прав людини з 2006 по 2013, та з 2016 року, ініціатор програмного напрямку «Спільна спадщина» у роботі громадського об’єднання «Гельсінська ініціатива-ХХІ» та Тетяна Федорів – краєзнавець, головний спеціаліст відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради.

Організатор зустрічі – Студія «Діє-Слово».

 

 Наталка Римська

 «Я не можу це інакше описати – ці тексти мене просто не відпускали. Я розуміла, що так, як ці тексти на мене впливають, вони впливатимуть на інших читачів, котрі не можуть прочитати цього в оригіналі. Минуло трохи часу від моменту, коли я це прочитала і моменту, коли я взялась це перекладати і шукати видавця. Я вважаю, що той хто довго читає, не має шансу не потрапити в полон текстів цього стилю. Іда Фінк казала, що вона пише «пошепки» – як виглядало повсякдення Голокосту я могла зрозуміти лише з її текстів.

Таке явище як Голокост чи Голодомор в уяві людина, котра живе в мирний час чи відносно мирний не поміщається, бо людина не може уявити, як це відбувалося, як це тривало, бо це не був один момент, – це тривало днями, місяцями, роками, при цьому люди мусили якось жити, якось вирішувати прості проблеми: роздобути їжу чи дрова з вугіллям на опалення, при цьому вони могли закохуватися, і так далі. Оце звичне життя у незвичних обставинах – це досвід багатьох українців, які лишилися на окупованих територіях і так само мусили змагатися зі щоденними завдаваннями. На жаль, воєнна проза Іди Фінк для українців сьогодні не є історичною – вона актуальна»–  розповіла Наталка Римська.

Також Наталка розповіла про свої власні враження від прози Іди Фінк, про її актуальність, та навіть про свої біографічні збіги із життям Іди Фінк – як дитинстві відвідувала музичну студію при Львівській консерваторії, тій самій, де вчилась письменниця.

 

«Проза Іди Фінк – альтернативна, тому що з одного боку вона стосується конкретних місць, в першу чергу Збаража, а з іншого боку, насправді, дуже універсальна, – її можна спроектувати на всю Україну і на всю Східну Європу і, навіть, деякі ситуації повинні знаходити відгомін і в сучасній свідомості. Нам хотілось би, щоб ви побачили історію Голокосту через долі конкретних людей і долі конкретних місцевостей, – дуже близьких, щоб ми не сприймали Голокост відсторонено, тому що свідками Голокосту були всі – жити в той час і не помічати трагедії було неможливо.

В тій чи інший мірі хтось був співучасником, пасивним спостерігачем. Далеко не всі звісно могли виступати в ролі героїв-рятівників. Ми не вправі зараз роздавати якісь оцінки, судити тих людей, але спектр дій або бездіяльності в тих умовах був величезний. Всі люди в кожному місті були причетні, тому ми вважали, що проза Іди Фінк в Україні буде читатись» – пояснив під час презентації Олександр Степаненко, який, за словами Тетяни Федорів, є «рушійною силою» та головним ініціатором того, щоб все заплановане до фестивалю 100-річчя Іди Фінк у Збаражі, включаючи публікацію книжки, стало можливим».

 

 Фрагмент презентації Тетяни Федорів.

 

Супроводжуючи свою розповідь архівними фотографіями, Тетяна Федорів розповіла історію родини Іди Фінк, та про трагічну історію єврейської громади Забража.

 

Подивитись запис зустрічі можна за посиланням:

 

Юлія Пономаренко для сайту Студії «Діє-Слово»

Опубликовано:
пн, 11/22/2021 - 14:43