Розстріляне мистецтво

Головна — Проєкти — Розстріляне мистецтво

2022 рік

Більшість лекційних програм з вивчення історії Голокосту не зачіпають питань мистецтва.

Проєкт являє собою цикл з 4 онлайн-зустрічей, присвячених художникам, поетам, письменникам тощо, чиє життя обірвалося у вогні Голокосту, а також тим, хто вижив, але все своє подальше життя присвятив пам’яті про ці страшні часи.

Йтиметься про Пауля Целана, Зиновія Толкачова, Бруно Шульца, Зельму Меербаум-Айзінгер, Фелікса Нуссбаума та багатьох інших. Більшість з цих імен відомі тільки фахівцям з історії Голокосту або мистецтвознавцям.

Особливе місце буде приділено творам, створеним безпосередньо в гетто та концтаборах, а також віртуальній екскурсії по мистецькому музею Яд Вашем. Проєкт покликаний заповнити цю білу пляму, наскільки це можливо в рамках 4 зустрічей.

Планується продовження роботи з цією тематикою.

Попри початок повномасштабних бойових дій в Україні, проєкт був проведений повністю.

Три з чотирьох лекцій курсу відбулись вже після початку повномасштабної війни.

Команда Студії вважає, що зробила правильний вибір, коли не зупинила перебіг проєкту.

За відгуками слухачів, крім знань та задоволення від розповідей лекторів, це ще й надавало можливість відволіктись на 1,5 години від воєнних новин.

Лектори проєкту

Петро Рихло – професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, літературознавець й перекладач.

Діана Клочко – мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка. Членкиня Української секції Міжнародної асоціації арткритиків AICA під егідою ЮНЕСКО. Лауреатка премії імені Юрія Шевельова (2019).

Перелік, опис та дати лекцій

17 лютого 2022 року
Діана Клочко – «Дегенеративне мистецтво»: знищені художники

Альма дель Банко, Отто Фрейндліх, Леон Вайсберг, Фелікс Нуссбаум і Отті Бергер – ці громадяни і громадянки гітлерівської Німеччини були звинувачені у тому, що їх «єврейська національність породжує неправильну творчість», яка шкодить психічному здоров’ю німецької нації. «Не такими, як потрібно фюреру» визнали не лише їх, адже терміном «дегенеративне мистецтво» з 1930-х засуджували десятки митців кількох стилістичних напрямів із «ідеальним складом крові». Як правило, митцям давали можливість емігрувати, більшість із тих, чиї твори забрали у запасники, прожили десятиліття на еміграції, однак названі художники/ці, яким буде присвячена лекція мистецтвознавиці Діани Клочко – це фізичні жертви такого свавільно-державного ставлення до їх творчості й свободи естетичного вибору.

25 лютого 2022 року
Діана Клочко – «Художники Західної України, знищені у Голокості»

Фріц Клейман, Ерно Айзіґ Ерб, Олександр Рімер – деякі з цих імен вже дуже відомі, зокрема й тому, що входили до мистецького об’єднання artes, що функціонувало у Львові 1928–1935 рр. Однак про твори і долю декого можна буде дізнатись із лекції мистецтвознавиці Діани Клочко.
Список прізвищ художників, репресованих у часи сталінських «чисток» 1937–38 рр. – велетенський. Список художників, знищених у часи Голокосту – не менший. Варто згадати, наприклад, Володимира Баранова-Россіне, уродженця Херсона, чиє єврейське ім’я — Шулим Вольф Лейб Баранов стало приводом для арешту його у Парижі й знищення у Аушвіці.
Про їх пошуки стилю, найвідоміші твори, а також історії нищення і за етнічною ознакою також буде ця годинна лекція.

3 березня 2022 року
Діана Клочко – «Театр і смерть Бруно Шульца у Дрогобичі»

Видатний письменник, який писав польською, і визначний художник, який створив особливий світ невеликого галицького міста Дрогобич, за значенням подібний до Вітебська Марка Шагала. Працював роками учителем малювання та ручної праці у державній чоловічій гімназії ім. Короля Владислава ІІ Ягайла, був залучений до фрескових робіт у одному з приміщень гестапо і загинув від кулі гестапівця тоді, коли мав документи та гроші на втечу з міста.
Мистецтвознавиця Діана Клочко представить сюрреалістичний образ міста, в якому володарюють жінки, а чоловіче приниження схоже на нічні фантазми змученої людини, яка втрачає ідентифікацію.

10 березня 2022 року
Петро Рихло – «Тема Голокосту в німецькомовній ліриці Буковини»

Тема Голокосту, єврейської Катастрофи, знайшла своє яскраве втілення насамперед у документалістиці – в щоденниках, нотатках, спогадах і мемуарах уцілілих. Її літературно-художнє втілення тривалий час було табуїзованим. Лише після подолання травматичного психологічного шоку вона почала згодом маніфестуватися у прозі Прімо Леві, Імре Кертеса, Агарона Аппельфельда та ін.
Однак поетичні рефлексії Голокосту значно раніше з’являються в ліриці німецько-єврейських поетів Буковини, які пережили жахи ґетто, депортацій і т. зв. «трудових» таборів Трансністрії. У творчості таких авторів, як Роза Ауслендер, Альфред Кіттнер, Мозес Розенкранц, Пауль Целан, Іммануель Вайсґлас, Альфред Ґонґ, Зельма Меербаум-Айзінґер ця тема стала ключовою – всупереч відомій тезі німецького філософа Теодора Адорно про те, що «писати вірші після Аушвіца є варварством».
Лекція професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, літературознавця й перекладача Петра Рихла розкриває тематику Голокосту на основі поетичної конфронтації німецько-єврейських ліриків Буковини з жорстокою дійсністю війни, расових переслідувань і зневаження гуманістичних цінностей. У лекції звучатимуть вірші буковинських поетів, уперше перекладені українською мовою.